Блог Ольги Недавньої_image

Блог Ольги Недавньої

Інтернет як засіб популяризації знань та досягнень українських академічних релігієзнавців

05.12.2020, 12:07
Співробітники Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України - фото 1
Співробітники Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України
Джерело: архів автора
Представлена історія опанування Інтернету співробітниками Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАНУ для їх роботи. З вдячністю присвячується колегам-патріотам релігієзнавства та ветеранам найпершого в Україні, найбільшого й найцікавішого сайту релігійних новин РІСУ.

Аналіз можливостей Інтернету для роботи релігієзнавців та ознайомлення з нею в Україні та за її межами є дуже на часі. Адже в умовах гібридної російської агресії проти України та інформаційних російських диверсій по всьому світу релігійно-церковний фактор активно експлуатується – як зовнішнім неприятелем, так і місцевою «5-тою колоною», тому, з одного боку, самі дослідники зацікавлені у доступному джерелі інформації та ефективному інструменті для своєї роботи, а з іншого – об’єктивні оцінки дії цього фактору потрібно знати всім в Україні та за її межами.

Тому закономірним є звернення релігієзнавців до цієї проблематики, розвідки з якої лише починаються. Досі відповідних спеціальних досліджень практично не проводилось (хоча принагідні згадки можна зустріти в окремих статтях Л.Филипович, О.Недавньої), хоча, зрозуміло, вже не бракує праць використання Інтернету в роботі науковців загалом.

Освоєння співробітниками Відділення релігієзнавства мережі Інтернет почався ще з середини-кінці 90-тих років ХХ століття. Спершу це були скромні спроби ентузіастів, котрі діяли на свій страх і ризик, без будь-якого сприяння з боку НАНУ (як-то навчальні курси чи необхідні матеріально-технічні засоби). На той час у Відділенні доступ до Інтернету, нестабільний та обмежений, був лише на одному! комп’ютері зі скромним програмним забезпеченням (він був один з двох на штат з більш як трьох десятків співробітників), тож для того, щоб опановувати Інтернет, треба було спершу назбирати кошти зі скромної зарплатні на свій персональний комп’ютер і його програмне забезпечення, а потім у свій вільний час самотужки вчитися усьому “з нуля”, методом “наукового тика”. Зрозуміло, що це було не швидко, складно і виключно завдяки науковому ентузіазму, який, до того ж, тоді розуміли далеко не всі колеги. Цей перший етап був найважчий.

Вже тоді ми усвідомлювали, що без постійної присутності у просторі Інтернету наше Відділення буде переважно замкненим вузьким співтовариство академічних науковців, праці яких не поширюватимуться так, як вони того достойні. Тому у 2000-2001 рр., дякуючи організаційним зусиллям О.Сагана була створена (О.Іщенком) перша Інтернет-версія Відділення релігієзнавства, яка носила інформаційний характер про нього як підрозділ Інституту філософії НАН України. Цей сайт проіснував недовго, оскільки його не було кому підтримувати. Ми продовжували пошук інших можливостей, й завдяки нашим творчим зв’язкам із Донецьким інститутом штучного інтелекту, де під керуванням талановитого інформатика А.І.Шевченка працювала креативна команда айтішників, ця інституція втілила наші прагнення – презентувати себе в Інтернеті. Упродовж 2003-2007 рр. на платформі цього інституту працювала сторінка Відділення релігієзнавства religious_studies.org.ua, котра стала вже більш функціональною, оскільки містила архіви наших періодичних видань (“Українське релігієзнавство”, “Релігійна свобода” та “Релігійна панорама”).

Однак, ця сторінка підтримувалася співробітниками Інституту штучного інтелекту в Донецьку, і це створювало певні проблеми. Ми все ж мали вийти в Інтернет самостійно й незалежно, і “першою ластівкою” власної присутності співробітників Відділення релігієзнавства в Інтернеті, після ознайомлення із Інтернет-ресурсами різних Церков та все прибуваючим масивом матеріалів з релігієзнавчої тематики у його світському секторі, став блог “Українське релігієзнавство” на українській блог-платформі Online.ua (відкрила О.Недавня 2006 р. після опанування відповідної премудрості на прикладі власного наукового блогу). Ця блог-платформа була експериментальна і тому функціонувала лише певний, тестовий час, а відтак набутий досвід був використаний на більш надійній міжнародній блог-платформі з можливістю коментаріату та автоматичного перекладу - Wordpress (з 2008 р.).

У 2010 р. до цього блогу Відділення https://ukreligieznavstvo.wordpress.com/ додався другий - “Практичне релігієзнавство” з тематикою майстер-класів співробітників Відділення https://klubcpr.wordpress.com/ (створений О.Недавньою) і третій - створений О.Горкушею “Філософія релігії в Україні”» https://philosophyofreligion.wordpress.com/). На Вордпресі чотири співробітника Відділення релігієзнавства (О.Недавня, О.Горкуша, Л.Филипович та А.Колодний) мають й індивідуальні свої наукові блоги, що дає можливість самостійно представляти як повні списки своїх праць, з лінками на їхні тексти (напр. [Недавня, О., Плід Берестейської унії] , так і власне самі тексти, навіть такі великі, як монографічні).

Стараннями Л.О.Филипович була організована робота зі створення та розбудови власного Інтернет-сайту Відділення релігієзнавства “Українське релігієзнавство” http://uars.info. Має наше Відділення і своє офіційне представництво в найкрупнішій та найавторитетнішій міжнародній соціальній мережі Фейсбук https://www.facebook.com/VRIFNANU/ (відкрила О.Недавня 2009 р., є його адміністратором, з Л.Филипович та Г.Кулагіною-Стадниченко).

Брали участь співробітники Відділення і в міжнародній науковій соціальній мережі “Ukrainian Scientists Worldwide. Українські науковці у світі” (http://uascientist.ning.com), яка вдало поєднувала можливості блог-платформи, де можна було розміщувати свої статті та комунікування у коментарях і в групах. О.Недавня відкрила 2009 р. у цій мережі групу «Українське релігієзнавство» і була її адміністратором, до цієї групи приєдналася Л.Филипович (у 2010 р.) та П.Павленко (2017 р.). Наразі цей ресурс знаходиться у стані оновлення, й ми сподіваємось подальшого розширення його функціональних можливостей.

Поступово цінність Інтернету не тільки як збірки джерел для релігієзнавчих досліджень, але й як дискусійного майданчика для релігієзнавців і засобу популяризації їх знань та досягнень стала розкриватися перед все більшим числом наших співробітників, в міру того, як кожен відкривав його для себе. Інтернет ставав у цих своїх якостях все більш незамінним, відколи, з одного боку, Церкви та релігійні організації опановували його у свою чергу, поступово переводячи свої видання, інформаційні майданчики в електронне поле, а з іншого боку – із скороченням видатків НАНУ на наукові дослідження, які давно звелися лише до заробітної платні, і то й місяцями й роками - 0,5-0,7 від ставки.

А необхідність популяризації наших знань і досягнень нині важко переоцінити – в ситуації, коли, з одного боку, ми не отримуємо ніякого фінансування на видрук наших наукових праць, як також і студенти й інші, хто цікавиться релігієзнавством, релігієзнавчими оцінками церковно-релігійного життя – не мають коштів на придбання дорогих паперових видань, а з іншого боку – об’єктивна потреба у відповідному інформуванні української та міжнародної громадськості лише посилюється.

Тож співробітники Відділення релігієзнавства активно використовують Інтернет як місце представлення своїх індивідуальних та колективних праць. Останні п’ять років ми розміщуємо їх на нашому сайті “Українське релігієзнавство”, який має електронні варіанти майже всього видрукуваного нами з періодичних видань, у т.ч. часописи “Українське релігієзнавство”, “Релігійна свобода” та “Релігійна панорама”) - а це сотні статей наших співробітників, тисячі переглядів річно. Також на цьому сайті розміщуються видані у Відділенні релігієзнавства колективні та індивідуальні монографії (А.Колодного [Колодний А.М. Релігійне життя України], Л.Филипович [Филипович Л.О. Культура релігійного життя], А.Арістової [Арістова А.В. Феномен релігійної девіації]) та довідки-терміни Української релігієзнавчої енциклопедії, серед авторів яких левову частку складають співробітники Відділення релігієзнавства.

Загалом, наші праці мають в Інтернет-мережі доволі широке представлення: від сайтів наукових бібліотечних ресурсів, наукових журналів та науково-освітніх установ, видавництв, товариств тощо – і до найрізноманітніших новинно-просвітницьких сайтів та збірників джерел для студентів. Зокрема, наші праці посідають своє належне місце на сайті Центральної наукової бібліотеки ім.Вернадського. Однак, там вони виставляються не надто оперативно, і поки що нечасто – за оригінальними лінками, тому ми беремо також справу у свої руки.

Освоюємо ми й науково-інформативні та науково-популяризаційні можливості інших сайтів - релігієзнавчого спрямування, конфесійних і поліконфесійних, сайтів новинно-просвітницького характеру. Робота співробітників Відділення представлена видруками на таких сайтах як “Релігійно-інформаційна служба України” (РІСУ) – (О.Саган [Саган, О., Експерт про передбачувані зміни], О.Недавня [Недавня, О., Церковно-релігійний фактор Євромайдану], В.Титаренко [Титаренко, В., Формування громадянського суспільства], Л.Филипович, О.Горкуша, П.Павленко), “Релігія в Україні” (О.Саган [Саган, О., Православ’я в Україні], Л.Филипович [Филипович, Л., Майдан і Церкви],), “Релігіополіс” (Л.Филипович [Филипович, Л., Украина очнулась], В.Титаренко [Титаренко, В., Пока двери не закрылись]), “Православ’я в Україні” (О.Горкуша [Горкуша, О., Религиозная инспирация ]), “Обозреватель” (Г.Кулагіна-Стадниченко [Кулагіна-Стадниченко, Г., Українці, поважайте власну індивідуальність; Кулагіна-Стадниченко, Г., Українці повинні святкувати Різдво 25 грудня; Кулагіна-Стадниченко, Г., Свято Валентина нам не чуже]), та ін. Свої блоги мають на РІСУ О.Недавня [Недавня, О., Релігієзнавчі рефлексії], О.Горкуша [Горкуша, О., Євромайдан як індикатор] та П.Павленко [Павленко, П., Московське православ’я], де регулярно публікують свої статті.

Розміщуються електронні версії індивідуальної та колективної роботи співробітників на сайтах газет і журналів, радіо та телебачення, на електронних дзеркалах інших друкованих видань, як от збірників конференцій. Щороку збільшується представлення в Інтернеті передач на телебаченні (центральні та обласні канали) та радіо (світські, як от Свобода, Громадське та ін., конфесійні – як от “Воскресіння”, “Радіо Марія” тощо), проведених нашими співробітниками Л.О.Филипович, О.Н.Саганом, А.М.Колодним, В.В.Титаренко, О.В.Недавньою, Г.М.Кулагіною, П.Ю.Павленком, П.Л.Яроцьким, О.В.Бучмою, Д.Базиком – рахунок вже йде на сотні річно. Статті співробітників Відділення публікуються в електронних версіях збірників наукових конференцій та інших наукових видань (напр. [Бучма О. Релігія, мораль, право; Арістова, А., Католицька і Протестантські церкви]). Статті А.Арістової розміщені в он-лайн версії Великої Української Енциклопедії, в мережі Інтернет представлені й її підручники, а також – численні методичні посібники та статті І.Козловського.

Нині співробітники Відділення редігієзнавства поповнюють свої списки праць у власних профілях Гугл-Академії (А.Колодний, Л.Филипович, О.Недавня, Г.Кулагіна-Стадниченко, А.Арістова, В.Титаренко, О.Саган, О.Горкуша, О.Бучма, І.Козловський), з лінками, за якими їх можна читати, і запрошують до знайомства зі своїм доробком всіх колег.

Отже, від перших спроб освоєння Інтернет-простору (як вмістилища багатих покладів джерел для наших досліджень, так і інструменту для внутрішньофахового обговорення останніх та представлення результатів нашої роботи на ширший загал), і до нашої багатоаспектної там присутності — пройдений поважний цікавий шлях і набутий великий досвід, котрий знадобиться наступним поколінням релігієзнавців. Хай надихають творчу молодь наші зусилля, настояні на ентузіазмі та самовідданій любові до предмету нашого вивчення, а також на прагненні прислужитися українському народові, що має знати роль релігійно-церковного фактору в тому, як історично склалася його, народу, доля, і як цей фактор впливає на неї й сьогодні. У цій царині на релігієзнавців чекає ще неозорі обрії, численні тематичні лакуни, а Інтернет-простір продовжує розширювати відповідні інструментальні можливості.

Список літератури:

Арістова, А. (2017). Католицька і Протестантські церкви в умовах глобальної конкуренції. В І.Поліщук (ред.) Реформація: історичний і сучасний контекст, (сс. 8-14). Херсон. http://ekhsuir.kspu.edu/bitstream/123456789/4544/1/Збірник%20кафедри%20ФІЛОСОФІЇ%202017%20РЕФОРМАЦІЯ.pdf.

Арістова, А. (2017). Феномен релігійної девіації: теоретичні нариси. К.: Інтерсервіс. https://ure-online.info/prints/txt/2017_fenomen_rel_deviacii.pdf.

Бучма, О. (2014). Релігія, мораль, право: взаємодія в контексті творення громадянського суспільства в Україні. Мораль і влада. Матеріали наукової конференції. http://www.filosof.com.ua/BIBLIO/Moral_Vlada.pdf.

Горкуша, О. (2016). Духовно-світоглядні цінності як перспективна основа сучасної ідентичності українців. Україна – Країни Сходу в ХХІ столітті в діалозі мов, культур, педагогічних систем: Ціннісні виміри особистості. Київ. https://slovosvit.wordpress.com/2016/11/24/identification/.

Горкуша, О. (2013). Євромайдан як індикатор трансформації релігійної функціональності або Революція Гідності як ситуація сповіді перед Богом, Україною та людиною (Частина 1). https://risu.org.ua/ua/index/blog/~slovosvit/54762/.

Горкуша, О. (2015). Религиозная инспирация личностного сознания и конфлікт уровней идентичности в условиях современной Украины. Православіє в Україні. http://orthodoxy.org.ua/data/religioznaya-inspiraciya-lichnostnogo-soznaniya-i-konflikt-urovney-identichnosti-v-usloviyah.

Колодний, А. (2017). Релігійне життя України в особах його діячів і дослідників. Київ: НВП Інтерсервіс. https://ure-online.info/prints/txt/2017_rel_jittya_v_osobah.pdf.

Кулагіна-Стадниченко, Г. (2017). Українці, поважайте власну індивідуальність! https://www.obozrevatel.com/blogs/35249-ukraintsi-povazhajte-vlasnu-individualnist.htm.

Кулагіна-Стадниченко, Г. (2016). Українці повинні святкувати Різдво 25 грудня. https://www.obozrevatel.com/blogs/14807-chomu-ukraintsyam-slid-svyatkuvati-rizdvo-25-grudnya.htm?fb_comment_id=1308248959255603_1308340782579754

Кулагіна-Стадниченко, Г. (2017). Свято Валентина нам не чуже. https:/ /www.obozrevatel.com/blogs/06597-den-svyatogo-valentina-nam-ne-chuzhij.htm.

Недавня, О., Плід Берестейської унії в контексті аксіологічних інтересів українців (2017). Українське релігієзнавство, 81-82, 223-225. https://narxivn.wordpress.com/2017/12/28/ugcc-bu/.

Недавня, О. (2018). Релігієзнавчі рефлексії з актуального приводу. https://risu.org.ua/ua/index/blog/~ovn/69708/.

Недавня, О. (2014). Церковно-релігійний фактор Євромайдану в оцінках його учасників та прихильників (частина 1) . https://risu.org.ua/ua/index/studios/studies_of_religions/54976/.

Павленко, П. (2016). Московське православ’я на службі Кремля. http://risu.org.ua/ua/index/blog/~lustrum/64686/.

Саган, О. Експерт про передбачувані зміни після обрання нового предстоятеля УПЦ (МП) (2014). https://risu.org.ua/article_print.php?id=57352&name=uoc&_lang=ua& .

Саган, О. (2014). Православ’я в Україні і національна безпека. http://www.religion.in.ua/main/analitica/26321-pravoslavya-v-ukrayini-i-nacionalno-bezpeka.html.

Титаренко, В. (2014). Пока двери не закрылись… Роль религиозного фактора в формировании гражданского общества в современной Украине: проблемы и перспективы. http://www.religiopolis.org/religiovedenie/7708-poka-dveri-ne-zakrylis.html.

Титаренко, В. (2014). Формування громадянського суспільства в сьогоденній Україні: роль релігійного фактору. http://risu.org.ua/ua/index/studios/studies_of_religions/56318/.

Филипович, Л. (2013). Майдан і Церкви. http://www.religion.in.ua/main/analitica/24364-majdan-i-cerkvi.html.

Филипович, Л. (2013). Украина очнулась. http://www.religiopolis.org/publications/7068-vfnthbfk-03122013-7.html.

Филипович, Л. (2016). Культура релігійного життя. Київ: УАР. https://ure-online.info/prints/txt/2016_kultura_rel_jittya.pdf .

Теги: #Блоги

Останні новини

Вчора
23 липня