Блог Ольги Недавньої_image

Блог Ольги Недавньої

Перемога змісту

04.05.2010, 10:56
А Ви святкуєте 9 травня? А День Матері? А хочете святкувати перемогу здорового глузду? Для цього треба добряче попрацювати над змістом: свят та буднів...

А Ви святкуєте 9 травня? А День Матері? А хочете святкувати перемогу здорового глузду? Для цього треба добряче попрацювати над змістом: свят та буднів...

Тарасе, у відповідь на твою пропозицію відгукуюсь слідом за своїм чоловіком. Ну що я можу і хочу написати з приводу 9 травня? Ясно, що ми поділяємо твоє ставлення. Мене особисто, чесно кажучи, більш хвилює, так би мовити, інше творче завдання: як би так зробити, щоб в Україні ширше приживався День Матері, котрий цього року здається на цю дату і припадає? Та й День Батька хай би був десь поближче, а може, їх об’єднати? Хоча, травень – це ж Марійський місяць, а червень – вже канікулярний. Та й тоді вже, може, День Родини святкувати, але він же теж наче є. Ох, але це все є і багато чого іншого є у віруючих родинах, зі сталими духовними традиціями.

А в інших, якщо спроможаться – є просто любов і злагода. В інших – є родинні і всякі різні свята, а в деяких захоплених роботою_своєю_справою як Покликанням трудоголіків є тільки короткі свята з батьками/дітьми (кому особливо пощастить – то і з Богом), а решта свят, котрі пересічно ті чи ті люди святкують – переважно як і інші бойові дні: перед компом, в написанні академічних праць (чи інших професійних проектів), та, теж професійних і від щирої душі, не побоюсь цього слова, - агітпропівських матеріалів (в хорошому сенсі), в тому числі й з теми тих-таки свят...

При тому деякі свята і не помічали б, якби їх не агітпропили з іншого боку. Правда, тоді б деякі свята взагалі колись відсвяткувалися б назавжди мирно – особливо це стосується давно перебулих військових подій, якби ті народи, що воювали, втихомирилися й жили собі у взаємовигідному сусідстві-співпраці, та успішно займалися своїми справами у своїй країні, не потребуючи згуртування проти ворогів чи конкурентів. От хто святкує дату закінчення 100-літньої війни? Натомість інші деякі військові дати часом святкують і через століття, не те що ще в межах пам’яті живих.

Комусь, значить, для чогось це треба. А що треба українцям? Я думаю – допрацюватися до перемоги змісту: змісту жити, святкувати, вчитися і вчити згідно й заради своїх націєдержавних інтересів та духовних потреб. Дай, Боже, нам святкувати свої перемоги – в першу чергу над собою, своєю неорганізованістю, інертністю, нерішучістю: тоді й інші перемоги не забаряться, в тому числі й у неоголошеній? війні інформаційній, дійсно світовій та вітчизняній…