"Брахманські ;) рефлексії" (Блог Ольги Недавньої)_image

"Брахманські ;) рефлексії" (Блог Ольги Недавньої)

Польові дослідження в міжнародних комунікативних спільнотах як необхідний інструмент релігієзнавця у вивченні світових тенденцій розвитку релігій та релігійності

23.04.2017, 14:10
Ділюся досвідом: яка від таких досліджень користь колегам як профі, як громадянам, а також як for those who learn English, та ще й який може бути житєйський людський профіт.

Польові дослідження серед віруючих є обов'язковим для релігієзнавців інструментом у їх дослідженнях. В попередніх своїх працях я вже згадувала, наскільки важливим є вивчення життя пересічних віруючих, адже саме так можна з’ясувати, як настанови тих чи інших релігій реально втілюються на практиці серед вірних. Мало знати документи Церков, слідкувати за новинами релігійно-церковного життя та вряди-годи спілкуватися з їхніми очільниками та мирянськими лідерами, ба навіть і приходити на спостереження у якісь церковні свята чи на спеціально організовані події. Живе повсякдення віруючих, їхні стосунки та їхні погляди на світ і події в ньому – ось те поле, яке дає релігієзнавцю багатий незамінний «джерельний врожай».

В силу зрозумілих причин останніми роками відповідні можливості очного спостереження для науковців значно звузились. Однак ми маємо небачені нашими попередниками нові поля – в Інтернеті. Знову-таки, і в ньому не варто обмежуватися офіційними сторінками Церков, церковних та прицерковних організацій та спільнот. Можна і потрібно виходити на значно ширші обрії, де тусуються пересічні люди, віруючі та невіруючі. Маються на увазі різні потужні комунікативні ресурси – від Фейсбука і Гугл+ до найрізноманітніших міжнародних Інтернет-спільнот за інтересами, хобі тощо. Адже тематика релігій та Церков, різних духовно-культурних традицій та ставлення до різних життєвих проблем, пов’язаних зі світоглядним вибором та духовністю, періодично зринають у подібних спільнотах, а відповідні обговорення можуть не лише ініціюватися та підживлюватися, але й спрямовуватися нами ж, згідно наших дослідницьких інтересів.

Вправний зацікавлений релігієзнавець може таким чином видобувати нескінченну кількість джерельного матеріалу, сам робити опитування з тієї чи іншої тематики, висувати свої гіпотези та отримувати зворотній зв'язок. Спілкування з пересічними людьми верифікує наші уявлення про релігії й релігійність в тих чи інших країнах, адже не все є чи залишається так, як написано нашими закордонними колегами (вже не кажучи про дослідження наших співвітчизників), і ми можемо бачити явища вже власними, а не їхніми очима. Це спілкування також необхідно доповнює наше вивчення теологічного, документального й новинного контенту релігійно-церковних чинників за кордоном (тим паче, для більшості науковців таке вивчення зараз доступне лише дуже фрагментарно, а то й майже виключно дистанційно).   

І хай не лякає переважна англомовність подібних ресурсів тих колег, які поки що не надто оволоділи мовою міжнародного спілкування: на власному досвіді можу стверджувати, що ця проблема не лише подоланна, але й буде успішно вирішуватися прямо в ході спілкування. Адже існує такий всім доступний засіб, як Гугл-перекладач, і цього вже достатньо для мотивованого дослідника навіть з практично нульовим знанням англійської, вже не кажучи – для початківця чи «латентного» поки що англознавця. До того ж відповідна аудиторія набагато толерантніша, ніж в середньому українська, і помилки будуть пробачатися, якщо сама тематика спілкування цікавить.

Окрім отримання корисної інформації, для патріотичних українських релігієзнавців міжнародні комунікативні ресурси можуть бути також полем знайомства іноземців з реальною Україною, її історією й сучасністю. Ви не повірите, скільки людей таким чином чи не вперше для себе зацікавлюються Україною! Хтось дізнається, що в нас, виявляється, й досі – війна, що в Україні релігійна свобода існує на високому навіть для міжнародних стандартів рівні, а на Майдані міжрелігійна та міжконфесійна співпраця набула ще нових висот та досвіду, який успішно продовжується. Жвавий людський інтерес викликають і наші релігійно-духовні традиції, давні та сучасні. Тобто, доносити таким чином правдиву інформацію про нас світові може бути навіть ефективніше за офіційні канали інформації держави Україна та навіть за нашу участь в політичних міжнародних комунікативних ресурсах, де досі росіян значно більше за українців (і серед перших ще й не всі ентузіасти, а на непоганій зарплаті…), а іноземців – менше, ніж на тих міжнародних комунікативних ресурсах, де обговорюються різні житейські питання.

Нарешті, українські науковці, крім професійної і громадянської користі та приємного профіту безкоштовного, у зручний для них час та в прийнятному обсязі, інтенсиву англійської, можуть мати в різних міжнародних комунікативних ресурсах дефіцитну нині розкіш ввічливого та доброзичливого спілкування за своїми людськими інтересами, не затінену срачами вітчизняного «розливу» чи провокованими нашим горе-сусідом.

І всього-то треба просто мати для початку акаунт на Фейсбук чи Гугл+ та пошукати там за ключовими словами такі спільноти. Насамкінець – «вишенька на торт»: коли активно спілкуєшся в міжнародних спільнотах, неуникна реклама в соціальних мережах автоматично підлаштовується під Ваші зацікавлення, і майже перестає дратувати недоречними для Вас попсовими пропозиціями.

So, colleagues, do not miss these attractive odds 4+ _in_one! ;)   

Останні новини

Вчора