Святкуємо Великдень разом (оновлено)

Як знаєте, щороку свято Воскресіння випадає в різні дні. Щоби визначити коли саме буде це свято, не потрібно вдаватися до складних підрахунків, варто лише глянути до нашого Пасхального календаря на 2001-2050 рр. Тут є пасхалія згідно з юдейським, Юліанським та Григоріанським календарями.

Страсна Седмиця – друга і найбільш насичена унікальними богослужіннями частина Великого посту, розповідає о. Андрій Дудченко. Починаючись із Лазаревої суботи, вона веде віруючих до переживання великоднього тридення. Прямуючи подумки за Ісусом Христом в останні дні Його земного життя, ми проходимо з Ним шлях через смерть до Воскресіння.

Про літургійні піснеспіви Страсного тижня і свята Воскресіння розповідає проф. Наталя Сиротинська: «Отці Церкви, розважаючи над тлумаченням подій літургійного року та християнськими догматами, навчали, що основний зміст християнства полягає саме у Христовому Воскресінні, без якого нема ніякого змісту в християнстві. Тож цей Світлий празник є головною ідеєю, що проходить крізь численні події Святого Письма, це прообраз і нашого „воскресіння во Христі”, але важливо, що шлях цей лежить через добровільну жерву Спасителя».

Про фарисеїв, Понтія Пилата та Страсті Христові. Страсті Христові й містерію Воскресіння кожен переживає по-своєму, залежно від глибини віри, духовного й життєвого досвіду. Поза тим, вони є невичерпним джерелом творчого натхнення, оригінальних інтерпретацій дійових осіб і подій, що передували хресній смерті і воскресінню Господа. Розглянути деякі моменти страсних днів, тогочасні реалії – хто такі фарисей, садукеї, зилоти і сікарії, що таке Синедріон та яким було тогочасне релігійне життя ізраїльського народу – допоможе нам доктор біблійного богослов’я о. Тарас Барщевський.

Дуже цікавий відеоматеріал про погляд науковців на фізологічні причини смерті Ісуса від колег з Nebo On.

Спомин-святкування страстей і воскресіння Ісуса Христа від початку був основним і визначальним празником Ранньої Церкви. Одні Церкви вже в ІІ столітті святкували Пасху разом із єврейською, не зважаючи чи це була неділя, чи ні. Деякі однак святкували Великдень на наступну неділю після Песаху. Про визначення дати і чому виникла різниця у святкуванні розповідає о. Роман Фігас Дата Пасхи: як визначали і як дійти до порозуміння.

Три аспекти, які перевернуть уявлення про Пасху. Чим важливий і особливий Страсний тиждень і який головний зміст найвеличнішого християнського свята — Пасхи пояснив богослов Максим Тимо.

«Ікона Тайної вечері відображає події Великого Четверга, коли Христос та апостоли зібралися в приміщенні на горі Сіон для пасхальної трапези, тоді ж було встановлене Таїнство Євхаристії або Причаст», — розповідає про іконографію Тайної вечері Ніна Поліщук.

«Пасхальна тематика завжди була центральною у вченні Східної Церкви, де головний акцент є не стільки на сам момент Воскресіння – коли Христос встає із гробу, але Його сходження до аду, що є Таїнством Великої Суботи», — розповідає про іконографію свята Воскресіння Марта Гелитович-Федак. Також автор розповідає нам про цікавий сюжет «Христос у гробі»: особливості української іконографії.

Як і в юдейській традиції Песах, так і в християнській Пасха має свою традиційну святкову кухню.

Ми набуваємо знань, осмислюємо нематеріальні сенси життя, в тому числі життя календарно-обрядового. Та попри всі сакральні і містерійні догми віри Різдво немислиме для нас без святої вечері з кутею, варениками, борщем з вушками і ялинки чи дідуха, а Пасха – без великоднього кошика. Про спогади з дитинства і змістове та символічне значення Великоднього кошика розповідає о. Назар Лозинській.

“Паску треба їсти, ковбаску різати і тішитися, що Христос воскрес”, - о. Юрій Щурко про символи великодньої трапези. Завідувач кафедри біблійних наук УКУ о. Юрій ЩУРКО наголошує, що благословення великодніх страв є виразником нового творіння, що відбувається у Воскресінні. Та самі страви є символічним передсмаком тих благ, які ми отримаємо в оновленному житті, після воскресіння мертвих, у житті майбутнього віку.

Знана львівська господиня і блогерка Маріанна Душар, вона ж Пані Стефа, розповідає про смак та аромат Великодня у Львові, традиції приготування до свят та про те, де і що варто спробувати у цей час гостям міста. І, звичайно, перепис паски та ще дечого до Великоднього столу. А ще її ж окрема розповідь про важливий елемент великоднього столу — цвікли або бурячки.

Паски своїми руками і зі світлими думками. При наближенні Христового Воскресіння хороші господині завзято та дбайливо беруться за ретельне прибирання своїх осель, а також, безперечно, обдумують страви великоднього столу, які вони готуватимуть для родини й гостей. Головна страва цього дня, зрозуміло, – ПАСКА, — розповідає Наталя Кисіль.

Рецепт «Секретної паски» від відомої галицької господині Дарії Цвек, яка і досі залишається найвідомішим українським народним кулінаром.

Паска із сира, покутська паска та вірменська паска-торт із книги, яка побачила світ у 1938 році у Коломиї «Як добре і здорово варити», а нещодавно була перевидана. Про неї розповідь Наталі Фещук.

Куштуй для благодаті: секрети смачної паски. Паски — головні з діючих осіб Великодніх святкувань. Це і символ перемоги Христа над смертю, і обрядова страва, яка зближує родини, а відтак і народ.

Паска в мультиварці виходить не менш смачною, ніж приготовлена ​​за традиційним рецептом паска в духовці. Вона – смачна, ніжна, пишна і красива. Рецепт від Ольги Княжевич.

Віра Манько виготовляє писанки за традиційними українськими зразками, адже писанка – це не просто витвір мистецтва, а наша історична пам’ять. Писанкарка шукає старі зразки, які часто вже залишилися в одному екземплярі, видає альбоми з писанками. Про писанки і писанкарство у матеріалі Олександри Часу Віра Манько: «Писанка – це історична пам’ять».

У різних регіонах України є свої особливості кухні до свят. Закарпаття завжди було оригінальним у цьому плані. Це один із найбільших і найулюбленіших закарпатцями християнських свят, традиційно оповитий безліччю звичаїв, повірь і, звичайно, повним столом смаколиків. Про них у матеріалі Зоряни Попович: Великдень на Закарпатті: шовдарь, грудка і масляне ягнятко.

Про волинські традиції Великодня Лариса Андрійчук запитує у відомого волинського етнолога, доцента кафедри документознавства і музейної справи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, кандидата історичних наук Алли Дмитренко, яка й ділиться з нами фактами, зібраними в експедиціях — Великдень по-волинськи. Етнографічні спостереження.

І на Великдень не лише гостилися, а й забавлялися. Про гаївки, що пережили панщину, війну і комунізм, розповідає Наталя Фещук. Крім гаївок (тексти яких ми також пропонуємо), були й інші забави.

Про заряджання «моздирів», «Гріти діда», «Петрушки», або як святкували Великдень у надзубрянських селах розповідає Михайло Батіг.

Святу Воскресіння присвячено доволі багато різних книжок. Декілька років тому журналістка Ярослава Музиченко презентувала свою книгу «Великдень». Це своєрідний практичний посібник, як в умовах сучасного міста відзначити Великодній цикл – від початку Великого посту до Трійці. Книга допоможе вам разом з усією родиною підготуватися до Великодня та свят, які з ним пов’язані: дізнатися про його історію, обрядовість та символіку, про українські звичаї.

Також авторка розповідає про давні великодні прикраси для домівки — великодній голуб із писанки, зелений горбочок і кольорові витинанки, — які створюють неповторний святковий настрій, атмосферу тяглості рідних традицій