Є кілька рівнів війни росії проти української греко-католицької та православної Церкви. Чому росія потребує зруйнувати повністю як українських греко-католиків, так і помісну українську православну Церкву? Тому що росія потрібна «казьонна церковна прислуга», яка буде оправдувати їхні злочини. що є гріхом проти Бога та єресю в християнському вченні, з якими не можна вести екуменізм.

А греко-католицька і православна Церква київської традиції та передання свячень виконує державотворчу місію для визволення народу.

Тому війна росії проти УГКЦ мало кілька етапів:

• Війна російської імперії проти унійної Церкви
• Війна ссср проти УГКЦ
• Війна росії проти УГКЦ

Російська Федерація з 2014 року веде війну проти України, кульмінацією якої стало повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року. Ця агресія супроводжується масовими воєнними злочинами, руйнуванням інфраструктури, вбивствами цивільного населення, депортаціями та знищенням культурних і духовних центрів.

У відповідь західні держави запровадили багаторівневі санкції проти Росії, включаючи арешт понад 300 мільярдів доларів російських державних резервів та активів, пов'язаних з олігархами. Частина цих капіталів походить від бізнесів, що були збудовані на праці в’язнів ГУЛАГу — серед яких масово були українські греко-католики: єпископи, священики, миряни. А також від співпраці олігархів України і росії, які були партнерами війни між собою, бо створили усе середовище для руїни демократії та середнього красу.

Один з професорів-єзуїтів, в якого я навчався, кілька раз мені говорив: ви нація великих можливостей, віри і духу, але постійно занадто довго приймаєте рішення і запізнюєтеся в історії.

Релігійний геноцид i репресії

Є важливим на рівні закону ввести поняття «релігійний геноцид».

З боку росії, відбувався релігійний геноцид щодо УГКЦ: знищення за конфесійною ознакою.

• УГКЦ знищувалось фізично російськими «опричниками» в різних назвах в росії, білорусії, Словаччині, Угорщині, Польщі до 1946 і після.
• УГКЦ знищувалась комуністичним режимом системно: у 1946 році через Львівський псевдособор Церкву було «ліквідовано» та насильно приєднано до РПЦ. РПЦ є партнером релігійного геноциду проти християн.
• Весь єпископат, тисячі священиків і десятки тисяч вірян зазнали арештів, катувань, депортацій і примусової праці в Сибіру.
• Праця цих людей використовувалась у будівництві промислових об'єктів, які пізніше були приватизовані або контрольовані олігархами сучасної Росії.
• Йдеться про духовний і культурний геноцид, від якого постраждала не лише Церква, а й українська ідентичність.

Мета:

Визнання історичної та моральної відповідальності Росії і компенсація Українській Греко-Католицькій Церкві за завдану шкоду через створення спеціального Фонду Реституції УГКЦ. Дана компенсація мала б відбутися Православній Церкві України теж.

Конкретна пропозиція:

Ініціювати на міжнародному рівні виділення десятини від заморожених активів Російської Федерації або пов'язаних осіб для формування Цільового Фонду, кошти якого мають бути спрямовані виключно на:

• Освіту: створення християнських шкіл, ліцеїв, семінарій, академій, центрів етичної освіти;
• Соціальну працю: підтримка родин біженців, вдів, сиріт, людей похилого віку;
• Гуманітарні проекти: мобільні клініки, їдальні, медична допомога для поранених, дітей і цивільного населення;
• Відновлення історичної пам’яті: музеї мучеників УГКЦ, архіви, фільми, документування злочинів;
• Відбудову церковної інфраструктури, знищеної під час війни (церкви, монастирі, школи, видавництва).
• Соціальне підприємництво.

Юридичне обґрунтування

• ООН, резолюція A/RES/60/147 передбачає обов’язок держав забезпечити жертвам масових порушень прав людини право на справедливу компенсацію.
• Ст. 75 Римського Статуту Міжнародного кримінального суду дає змогу вимагати репарацій від винної сторони.
• Принцип реституції в міжнародному праві (ILC Articles on Responsibility of States for Internationally Wrongful Acts) вимагає відновлення ситуації, яка існувала до правопорушення.
• Вчення Католицької Церкви про соціальну справедливість і відшкодування шкоди (Compendium of the Social Doctrine of the Church) підтримує таку ініціативу.

Роль міжнародних партнерів

• Ватикан: дипломатична та моральна підтримка. Публічне визнання історичної несправедливості та залучення Святого Престолу до міжнародного діалогу. Ватикан є єдиним партнером в релігійному середовищі, який має реальний, а не символічний вплив. Як би це болісно не було, але більшість мусульманських релігійних лідерів є за росію або просто дана тема нецікава. Вони мовчать. Так само і лідери інших основних релігійних течій. Можливо, десь є якісь заяви чи заклики, але їх мало-хто читає або не є суттєвими.
• ООН: включення питання до порядку денного Генеральної Асамблеї як частину програми поствоєнної справедливості. Дане питання може стати початком та реформи та ключем перетворення ООН в реальну ефективну організацію націй. Таким чином, УГКЦ може розпочати реформу ООН та її "євангелізувати".
• Міжнародний кримінальний суд: документування злочинів проти УГКЦ як злочинів проти людяності.
• ЄС і США: технічна допомога у створенні механізмів контролю та аудиту використання виділених коштів.
• Україна: державне визнання права УГКЦ на компенсацію як частини національного процесу історичної справедливості. Атеїсти-популісти в Україні руйнували релігію в мирний час, не допускали релігію в школи та в освіту, не віддають майно, добили "до ручки" державотворчу концепцію" та безпеку, але в час війни згадали про Папу, який має зробити чудо: зупинити війну в один день. Ці парадокси лише підтверджують, що Бог є. Тому, не треба їздити у Ватикан: краще, створіть Ватикан в Україні: відновіть справедливість щодо церкви.

Наступні кроки

1. Формування юридичного досьє: архівні документи, свідчення, історичні факти, карти таборів.
2. Звернення УГКЦ до Ватикану, ООН, Єврокомісії, Міжнародного кримінального суду, уряду України.
3. Міжнародна адвокація: проведення круглих столів, участь у форумах, створення альянсу підтримки.
4. Медіа-кампанія: фільми, статті, міжнародні звернення для висвітлення ініціативи.
5. Офіційне подання уряду України щодо включення цієї ініціативи до національного плану використання російських активів після конфіскації.
6. Залучення партнерських організацій: Caritas, Aid to the Church in Need, Pax Christi, Європейська народна партія, Konrad-Adenauer-Stiftung та ін.
7. Формування спільної українсько-ватиканської комісії та фонду. Дане питання не може бути в монополії одної особи щодо візії і призначень кадрових осіб, тому що вона може мати не тільки мудрість, але і фікс-ідеї, які зруйнують дану справу. Тут потрібні відповідні спеціалісти вузько-профільні.

ЮРИДИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СТВОРЕННЯ ФОНДУ РЕСТИТУЦІЇ ТА КОМПЕНСАЦІЇ ДЛЯ УГКЦ

ПОНЯТТЯ РЕСТИТУЦІЇ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ

Реституція – це юридичне відновлення постраждалого суб’єкта у положенні, в якому він перебував до правопорушення, або грошова/натуральна компенсація у разі неможливості повного відновлення:

• “Draft Articles on Responsibility of States for Internationally Wrongful Acts” (ILC, 2001, ст. 34–36)
  - передбачає обов’язок держави усунути шкоду, заподіяну своїми діями, у формі реституції, компенсації або сатисфакції.
• “Basic Principles and Guidelines on the Right to a Remedy and Reparation” (UN, A/RES/60/147, 2005)
• закріплює обов’язок держав забезпечити жертвам порушень міжнародного гуманітарного права:
  • Реституцію (Restitution)
  • Компенсацію (Compensation)
  • Сатисфакцію (Satisfaction)
  • Гарантії неповторення (Guarantees of non-repetition)

РЕСТИТУЦІЯ РЕЛІГІЙНОГО МАЙНА: МІЖНАРОДНІ ПРЕЦЕДЕНТИ

Резолюція № 1096 (PACE, 1996)

«Заходи щодо ліквідації спадщини колишніх комуністичних тоталітарних режимів»

Рекомендовано повернення (реституцію) конфіскованої релігійної та церковної власності, що стала об’єктом комуністичних репресій, зокрема в країнах Центрально-Східної Європи.

Польща (закон 1997 року) та Чехія (закон 2012 року)

Реституція релігійного майна на загальну суму понад 6 млрд євро, включаючи компенсацію за втрачену нерухомість, навіть якщо її неможливо повернути фізично.

ЄСПЛ, справа “Catholic Parish of Grodno v. Belarus” (2022)

Суд визнав: нереституція храму католицькій громаді є порушенням свободи релігії (ст. 9 ЄКПЛ).

ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РФ ЯК ПРАВОСПАДКОЄМЦЯ СРСР

Міжнародна відповідальність Росії як спадкоємця СРСР

• У 1991–1994 рр. Росія юридично прийняла на себе борги, обов’язки та зовнішню політику СРСР;
• Це робить її відповідальною також за порушення прав людини, геноцид, репресії, вчинені СРСР.
• ЄСПЛ, справа “Makuch and Others v. Russia” (2021)

Суд визнав, що РФ як правонаступниця СРСР несе відповідальність за невиконання рішень щодо реабілітації жертв комуністичного режиму.

СУЧАСНА ВІЙНА: МЕХАНІЗМИ РЕПАРАЦІЙ І КОМПЕНСАЦІЙ

Міжнародний кримінальний суд (МКС): Ст. 75 Римського статуту

МКС може ухвалити рішення про репарації жертвам, включаючи Церкви, що зазнали руйнувань під час збройного конфлікту.

Резолюція Генасамблеї ООН № ES-11/5 (2022)

Визнає, що РФ зобов’язана компенсувати шкоду, завдану внаслідок її міжнародно протиправних дій, і передбачає створення Реєстру збитків в Україні (Council of Europe, 2023).

Замороження активів РФ

Понад $300 млрд активів Центробанку РФ заморожено країнами G7.
Створюються механізми використання цих активів для репарацій і компенсацій жертвам, у тому числі через міжнародні трастові фонди.

УКРАЇНСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО: РЕСТИТУЦІЯ РЕЛІГІЙНИМ ОРГАНІЗАЦІЯМ

Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” (1991, ст. 17):

Передбачає можливість повернення релігійним організаціям культових будівель, іншого майна, що перебуває у державній чи комунальній власності.

Закон України “Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні” (1991)

Визнає право на відшкодування шкоди, завданої незаконними репресіями.

ЦЕРКВА ЯК ЖЕРТВА МІЖНАРОДНОГО ЗЛОЧИНУ

• УГКЦ є об’єктом геноциду, політичних репресій, релігійної дискримінації, згідно з Конвенцією ООН про запобігання геноциду (1948) та Женевськими конвенціями (1949).
• Знищення духовної еліти, структури та віруючих підлягає кваліфікації як злочини проти людяності (ст. 7 Римського статуту).

ПРАВОВА ПІДСТАВА ДЛЯ ФОНДУ РЕСТИТУЦІЇ

Правові основи для створення Фонду:

• Механізми компенсації на основі ст. 34–36 проєкту ILC;
• Ст. 75 Римського статуту про відшкодування;
• Резолюція ООН про репарації Україні;
• Прецеденти фондів відшкодувань для єврейських, польських, балтійських та релігійних громад у посттоталітарних державах.

Право УГКЦ на реституцію, сатисфакцію та компенсацію є юридично обґрунтованим, базованим на:

• міжнародному звичаєвому праві;
• нормах гуманітарного, правозахисного і релігійного права;
• прецедентах, застосованих до жертв тоталітарних режимів у ХХ–ХХІ століттях.

Потрібно створити окремий міжнародно-юридичний траст або спеціальний фонд, який управлятиме процесами реституції майна та компенсації УГКЦ з прозорою звітністю перед Україною, Ватиканом і міжнародною спільнотою. Це є те, що може доброго зробити український уряд, посприявши даній ініціативі в такий перехідний період. Але основне – це ініціатива та бажання самих релігійних лідерів в Україні. Бо чуда не треба чекати - його потрібно створювати.

Зіновій Свереда

доктор соціальних наук