Блог Дениса Горенькова_image

Блог Дениса Горенькова

Все це — надовго. Ви готові?

14 березня, 11:55
   - фото 1
Джерело: depositphotos.com
Потопаюча людина – хіба ми не можемо відчуваємо себе такими? Ми поринаємо в темну воду, напружуємося та намагаємося виштовхнути себе на поверхню. Це вдається, ми знову можемо дихати, знову бачимо сонячне світло. Потім тіло слабшає, ми йдемо під воду та знову, ціною великих зусиль, вириваємося вгору.

Живучи в країні, що воює, в стані повної невизначеності, емоційних «гойдалок», затяжних депресій та «травми свідка», ми при цьому усвідомлюємо необхідність вести звичайні процеси: вчитися, заробляти гроші, будувати та підтримувати відносини з іншими. Занурення, ривок, спливання. Як довго ми здатні жити в такому режимі та чи можна вважати такий стан нормальним життям?

Єдиний вихід у цьому становищі — визнати та звести докупи все, чим ми оточені, що переживаємо всередині, що робимо, чого хочемо та чого прагнемо уникнути. Визнати, що наш світ вже ніколи не буде тим, яким був колись; що війна є, що вона надовго. Наша мета – вистояти. Для цього нам потрібні:

  • твереза ​​оцінка того, що відбувається навколо нас;
  • твереза ​​оцінка нашого становища та необхідних ресурсів;
  • відмова від сприйняття себе жертвою;
  • прагнення збалансувати всі виклики та можливості, щоб зупинити рух ривками, здатний вбити нас;
  • визнання того, що у нас немає двох світів та двох життєвих реальностей, окремих війни та миру, а є одне життя, одна реальність та одна мета – вистояти.

Ще один образ — стати марафонцем, бігуном на довгу дистанцію через бездоріжжя. Тіло, рухи, думки, всі процеси підпорядковані одній волі – рухатися; однієї мети – перемогти. Зір фіксує перешкоди, легені вдихають і видихають, серце хитає кров, мозок постійно аналізує ситуацію, розраховує необхідні зусилля та передає вказівки тілу. Важливо, щоб у вас були ресурси для гідратації. Добре, якщо поруч біжать ті, в кому ви впевнені. У такому режимі можна рухатися дуже довго. Наскільки довго? В певні моменти ви можете самі цього не знати, але ваша концентрація дозволяє вам витримати цю невизначеність. Ви готові рухатися дуже довго, ви налаштовані перемогти, ви не зупинитесь.

Перед забігом ви прочитали перше послання апостола Івана: «Улюблені, ми тепер діти Божі, але ще не виявилось, що ми будемо…». Ви знаєте, що:

  • Господь – ваш Батько, тому ви стійко сприймаєте все інше, що може залишатися невизначеним;
  • Христос – Господь загальної історії та особисто вашої історії, тому ви починаєте все з молитви Йому і закінчуєте все також молитвою;
  • бігти потрібно довго, тому ви прагнете дбайливо та економно витрачати ресурси;
  • ви не одні, тому ви без вагань звертаєтеся по допомогу, коли бачите в ній потребу;
  • хтось поруч із вами може попросити про допомогу, ви також готові надати її;
  • ви можете не бачити кінця шляху, тому ви терплячі;
  • ситуація навколо вас можете змінюватися, тому ви тверезо оцінюєте її та готові коригувати свої дії;
  • у вас прекрасний Тренер, який завжди знаходиться поруч, тому ви починаєте відчувати радість від бігу, ви знаєте, що впораєтеся та рухаєтеся, рухаєтеся, рухаєтеся…
Теги: #Блоги

Останні новини

Вчора
11 жовтня