Александр Чаленко _ 12.08.2010 17:12 пише в дискусії

«Саня, не юродствуй:)) Я, если честно, скорее православный атеист. Я никогда не причащался и не исповедовался. Только крестился невпопад.

Кстати, очень сильно разочарован в Русской церкви. Честно. Очень разочарован.

Там одни гомики, бюрократы и говнюки.»

http://blogs.pravda.com.ua/authors/roytburd/4c63ed59548fc/pagecommentslist421772_9/#comments

Отже, людина, яка звинувачувала керівництво УПЦ МП в зраді ідеалів і канонів православ’я, сама не є практикуючим віруючим. І сама ця людина вважає, що в РПЦ «одни гомики, бюрократы и говнюки». Цікаво чи з цієї вичерпної характеристики Чаленко зробить виключення для московського патріарха?

Тепер залишилося дочекатися зізнання у власному атеїзмі Василя Анісімова, в минулому – комсомольського журналіста та найкращого друга всіх комуністів. Адже ця людина, яка немає того, що називається «церковною свідомістю» за свідченням навіть його ж співробітників, теж не була помічена в релігійній практиці.

Примітки та роздуми.

1. Про останню «дезу» Чаленко ми писали тут: http://www.risu.org.ua/ua/index/blog/~chernomorets/36513/

Попередні його нападки на УПЦ МП були значно гірші, але митрополія на них не відповідала.

2. Як не відповідала і на статтю, яка з’явилася, як кажуть, за безпосередньої участі Чаленко і Васі Анісімова. Маю на увазі програмну статтю «погромщиків УПЦ МП» в газеті "2000" «Пребудет ли блаженнейший блаженным?».

3. Головний урок для віруючих: запитайте в себе, читаючи статтю із критикою Церкви - це пише "православний атеїст" який служить руській ідеї чи ще чомусь такому чи це пише людина церковна, яка переживає за долю християнства в цьому світі? Якщо у Вас є підстави для висновку про "православний атеїзм" автора, то знайте всі його твердження так само лживі, як і сама його ідентичність. Православний - це християнський. А християн-атеїстів не буває. І християнських атеїстів не буває. А значить православних атеїстів не може бути. Бо вони - правдиві атеїсти, але невправдиві православні. Бо православний - це характеристика до християнин.

4. Чому ж Чаленко поспішив завити про власну не-церковність? Тому що бути вірним УПЦ МП сьогодні – СОРОМНО. Адже виселення в нікуди лаврських музеїв та інших культурних закладів – це останній удар по залишкам репутації церкви, яка називається УПЦ МП. Ще до цього виселення були претензії до церкви: клерикалізація йде, претензії церкви ростуть, а позитивної праці від УПЦ МП не видно. Всіх дивувало намагання УПЦ МП навіть церковну діяльність здійснювати чужими силами. Трансляції богослужінь – за державний кошт, викладання в школах – теж. Соціальну роботу на думку УПЦ МП мали б здійснювати молоді люди, які по стану здоров’я звільненні від строкової служби. Для цього пропонується змінити першу статтю закону про альтернативну службу, згідно із якою до цієї служби зобов’язані лише ті, хто за станом здоров’я підходить до служби в армії, але відмовився від неї із світоглядних переконань.

Виселення із Лаври музеїв ставить тільки одне питання: невже не можна було потерпіти? Невже виховна і просвітницька робота музеїв, бібліотек, художників – вже не потрібна народу та його церкві? Невже не потрібні лікарні? Невже монастир – для монахів тільки тепер і зараз. Але виникають підозри, що монахи не зовсім монахи, а звільнені приміщення потрібні для резиденції Патріарха Московського, Київського та всієї Русі Кирила.

І тому навіть Чаленку вже соромно бути причетним до УПЦ МП та МП взагалі.

5.Суспільство починає підозрювати церкву в намаганні стати вище держави в Росії, Україні, Білорусі. «Справа в тому, що РПЦ давно (а з приходом Гуньдяєва і наполегливо) мріє зайняти місце КПСС, щоб новоявлені секретарі обкомів і райкомів в рясах давали всім вказівки. Просто по іншому вони не вміють.»

http://www.religion.in.ua/5509-pro-patriarshi-ambiciyi-ta-status-upc.html#comment

І патріарх як генеральний секретар єдиної православно-атеїстичної супер-партії роздавав би президентам «Руського світу» вказівки. Фантастика? Але пару років тому всі б відповіли, що фантастика – це виселення із Лаври всіх музейних та культурних закладів. А між тим це – реальність.

Отже, далі вірним УПЦ МП або просто МП буде ще більше приводів для сорому. А тому від неї можуть відвернутися не лише нормальні люди, але і навіть православні атеїсти.